Про те, що камін не має нічого загального з опалювальними приладами, говорити, напевно, зайво. У наше століття високих технологій він скоріше символ, свого роду атрибут затишного будинку, сімейних традицій, дружних відносин, гостинності. Камін у будинку - це ще й ознака статку, показник певної стабільності, так мало що ще бачить у ньому кожного. З погляду законів створення інтер'єра камін - це центр притягання, акцент обстановки, яскрава домінанта, крапка відліку, якщо завгодно. Адже якщо театр починається з вішалки, то інтер'єр приміщення з каміном - саме з каміна, і ніяк інакше. Ті, хто будувався, знають: думати про камін потрібно відразу, ще на етапі проектування будинку. Адже правильні конструкція й розташування димоходу - це початок почав коминкової науки, а зневажати азами, як відомо, негоже. Справа в тому, що камін у будинку виконує функцію свого роду легенів і від його пристрою буде залежати, піде дим назовні, а тепло усередину, або навпаки. Зокрема, димохід варто розташовувати в теплій частині будинку, тобто у внутрішній стіні, і в ідеалі ближче до ковзана даху. Звичайно, якщо дотримання цих умов неможливо (наприклад, будинок побудований давно, а рішення зробити камін з'явилося тільки що), це зовсім не привід відмовитися від витівки. Прийде лише врахувати деякі моменти. По-перше, канал димоходу взимку не повинен промерзати. Тобто його зовнішня стінка, а у випадку окремо вартої конструкції - всі його стінки повинні бути толще або мати більше ефективну теплоізоляцію в порівнянні з димовим каналом, розташованим усередині опалювального приміщення. У противному випадку задоволення від каміна буде, м'яко говорячи, нижче середнього: запах з вулиці й холодне повітря, коли він не працює, слабка тяга й дымление, втрати тепла й складності при розпалюванні. Словом, зовсім не те, чого всі ми очікуємо від гарного класичного каміна. Або не зовсім класичного, але однаково гарного?
Читать далее...
З кінця V століття нашої ери після падіння Стародавнього Риму в Європі настає епоха Середньовіччя, яка докорінно змінила вигляд предметного середовища. Вулиці тісних середньовічних міст забудовувались вузькими високими будинками, кожний із яких був замкнутим у собі простором. Затис-нутий між сусідніми будівлями з окованими залізом маленькими дверима й захищеними віконницями вікнами, будинок уміщував у собі житло й господарські приміщення. Головна кімната була водночас їдальнею і кухнею. Над вогнищем висів мідний казан, трохи далі стояли шафа з посудом, великий прямокутний стіл, скрині з одягом і начинням. Досягнення ремісничого мистецтва античності були забуті, усі меблі робили теслярі, які не знали премудрощів різних з'єднань частин і врізів. Стіл у ті часи був дерев'яним щитом на козлах, лавки і табурети мали просту конструкцію із вставленими прямо в сидіння ніжками, що розходились донизу. Та ось у XII - XIII століттях в Італії виникають міста-республіки, де бурхливо розвиваються торгівля і ремесла. Це створює сприятливі умови для розквіту культури. Поезія, мистецтво, освіта починають дедалі більше пробуджуватись, і в наступні XV і XVI століття досягають небаченого з часів античності розвитку. Цю епоху називають Відродженням, або Ренесансом.
Читать далее...
Давайте проведемо День дурня, згадуючи різні дурості. Дурості - це не тільки привід посміятися або порадіти за себе, розумного. Іноді чужа дурість - привід не повторити. Або повторити. Але вже з відкритим серцем, чистими руками й холодною головою. От і ще один вступ: все викладене нижче - чиста правда, якщо й не бачена особистими очима автора, те чута його особистими вухами від цілком надійних людей. Дурість перша. Багато лих і дурості походять із бажання небагато заощадити. Одна прекрасна, але стиснута в засобах дама вирішила пройтися гортати по щілинах у своїй квартирі. Вона довго вибирала цей гортати й зрештою зупинилася на незвичайно дешевих банках, що відповідають (судячи з опису) всім її вимогам. Єдине, чого не прочитала дбайлива господарка, - так це того, що саме дані екземпляри вимагали спеціального «пістолета», до якого й прилаштовувалися в якості змінних «обойм». Назад банки не брали. Довелося купити до них пістолет. Не дуже дорогою. Тільки в півтора разу дорожче, ніж всі ті банки разом узяті.
Читать далее...