Зона відпочинку або кімната денного перебування - місце, де члени родини, крім своїх повсякденних занять, проводять і дозвілля. Звичайне меблювання зони відпочинку - диван, крісла, журнальний столик, стелажі для книжок або шафи. Тут же може бути столик для занять з книжкою або рукоділлям. Практично все це - готові, куплені в магазині меблі, цілий гарнітур, частина його або більш чи менш підходящі одне до одного крісла, стільці, столи. Неодмінною належністю зони відпочинку є магнітофон, телевізор, радіоприймач. їх часто трактують як прилади, коли нарочито підкреслюють технічні деталі - ручки, кнопки, тумблери, а сам корпус опоряджують металом і пластмасою. Але можна трактувати телевізор або приймач як предмет меблів, таких, якими обставлена кімната. І те й інше правомірне і може бути красивим, але в першому випадку ансамбль буде побудований на контрасті, у другому - на подібності, нюансі. Часто, для того щоб якось виділити в кімнаті зону відпочинку, підлогу застилають синтетичним або тканим килимом. Таке вбрання інтер'єру не може претендувати на якусь особливу індивідуальність, хоч і вносить елемент комфортності. Велике значення мають прикраси на стінах - фотографії, гравюри і репродукції. Чи залишається можливість для більш рішучого вторгнення в цей затишно оформлений, але ще досить безликий житловий простір?
Читать далее...
Колір - найдоступніший засіб формування житлового середовища. Тоді як меблі, вікна і двері - багатотиражна продукція заводів, що в принципі не піддається змінам. У виборі колірного оформлення ми практично нічим не обмежені. Колір істотно впливає на характер нашого житла, надаючи останньому комфортності, естетичного вигляду, індивідуальності. Колір може бути засобом самовираження людини, хоч надмірне захоплення оригінальністю має бути виключене. Не слід забувати про деякі об'єктивні властивості кольору, про те, що він, яким би не був, має свій певний психофізіологічний вплив на людину. Зелений колір, що настроює на розмірену ритмічну роботу або спокій, рекомендується для зони домашніх занять. Синій колір може в житлових кімнатах створити відчуття холодності і незатишності. Червоний колір стін може стомлювати й викликати роздратування у легко збудливих людей, але для дитячого сприймання йому треба віддавати перевагу. Оранжевий колір, як і червоний, може бути рекомендований тільки для дитячої кімнати. Жовтий колір, що асоціюється з сонячним світлом, може іноді (особливо в робочій зоні) стомлювати. Білі поверхні відбивають найбільше світлових променів і тому краще від інших виявляють рельєф предметів.
Читать далее...
Іноді ми сприймаємо предмет як колірну пляму, а вже потім як об'єм. Колір і колірні поєднання можуть бути дуже активними, а можуть бути і нейтральними, можуть насторожувати або розслабляти. Сприймання кольору якоюсь мірою суб'єктивне. Німецький педагог Іттен проводив дослідження серед учнів художніх шкіл і довів, що в кожного з молодих людей, яких він перевіряв, є свої нахили до якогось кольору, є своя улюблена колірна гама. Іттен намагався обгрунтувати це явище, пов'язуючи ставлення до кольору з психічним станом людини. Сприймання кольору в різних людей загалом схоже. У кольору є об'єктивні якості, їх треба знати, щоб аналізувати свої відчуття і користуватися кольором як засобом створення гармонійного предметного середовища. «Чисті» (хроматичні) кольори спектра можна поділити на теплі (червоний, оранжевий, жовтий) і холодні (фіолетовий, синій, голубий). Жовто-зелені займають проміжне положення між цими двома групами.
Читать далее...