Електромеханічні ножиці ставляться до розряду встаткування, що полегшує роботу з металом. Головна робоча деталь цієї машинки - рухомий ніж, що має дуже малу довжину. Ніж кріпиться на повзуну, що одержує зворотно-поступальний рух. Є й нерухливий ніж, установлений на невелику станину. Цей ніж змонтований на краю черевика. Черевик забезпечує пересування аркуша, що розріжеться. Рухомий ніж називається пуансон, нерухливий - матриця. Принцип роботи ножиців простий. Аркуш, що розріжеться, переміщається при піднятті пуансона в крайнє верхнє положення. Аркуш переміщається до упору в клин на пуансоні. Метал розташовується між клином і круговою ріжучою крайкою матриці в момент опускання ножа долілиць. Аркуш розрізається у вигляді сегментів. Проріз в аркуші створюється завдяки утворенню сегментів при роботі пуансона. Якщо різання починається не від краю аркуша, то для уведення пуансона свердлять отвір. Незважаючи на достаток електричних інструментів і пристосувань для різання листового металу, хочеться згадати стаціонарні ручні механічні ножиці. Електроінструмент хоч і полегшує праця, але по питанню довговічності й надійності механіка може з ним посперечатися.
Читать далее...
Ощадливий видаток шліфувальних стрічок є актуальною проблемою всіх обробників Треба правильно підбирати режими роботи: швидкість руху, чинність тиску устрою, товщину матеріалу, зернистість. Іноді з метою економії, використані стрічки «промивають» водою. Таку ж процедуру можна здійснити з паперовими стрічками закордонних виробників. Промивати їх треба, не воложачи основи. А сушать при рівномірній температурі. Для продовження терміну служби графітову стрічку марки Р, можна зменшити тертя між підошвою верстата й основою. Цим самої зменшується її робоча температура. А в результаті - збільшується термін служби. Шкурки з тихорєцькою основою найбільш популярні. Фахівці розділяють її на чотири види за ознакою текстильної основи. Кожна з них має умовну буквену позначку:
У нашім проекті була невелика територія (5 соток, 3 з яких відводь-лось під озеленення) змусила шукати нестандартні рішення в організації простору.Миниа-Тюрные по масштабі елементи - галявини, рослинні компози-ции, вузькі, звивисті доріжки - все це використовувалося, насамперед, як кошти візуальної розширення ділянки. Посадковий матеріал підбирався таким чином, щоб дерева й чагарники, розростаючись, зберігали свій масштаб. Це дуже важливо враховувати власникам маленьких садів, адже деякі дерева дуже швидко ростуть і можуть «зненацька» зайняти всю корисну площу. З даної точки зору целесо-образно використовувати в озелененні штамбові форми, наприклад, дере-вья із плакучими кронами. У цьому са-ду плакуча форма модрини прекрасно сполучається з экспрессив-ными обрисами кизильнику Даммара.