«Чорні» лихварі вертаються
Через складності банківського кредитування малі підприємці змушені звертатися за позиковими коштами на чорний ринок. При цьому процентні ставки в лихварів виросли з початку кризи у два рази?- до 100-150% річних. Це може привести до значного скорочення мікробізнесу, а по суті - приватної підприємницької ініціативи
Мікрокредит - міські легенди
Мікрокредитування - поняття в російській економіці досить умовне, тому що його чіткого визначення в нормативних актах не існує. А тому комерційні й некомерційні організації, як правило, самостійно встановлюють для себе параметри мікрокредитування. Якщо узагальнити умови, на яких банки видають мікрокредити, то можна виділити кілька основних параметрів цього продукту
По-перше, мікрокредит - це продукт, призначений для фінансування індивідуальних підприємців і малого бізнесу
По-друге, мікрокредит видається на поповнення оборотного капіталу, фінансування операційних видатків, придбання основних коштів. У докризисный період деякі банки почали пропонувати мікрокредити для запуску бізнесу. Однак сьогодні в позичальника, що не має кредитної історії й досвіду підприємницької діяльності, практично немає шансів одержати необхідне фінансування для стартапа, тому що в умовах нестабільності на ринку оцінювати перспективність якогось проекту досить складно.
По-третє, мікрокредит - в ідеалі - відрізняється від стандартних кредитів короткими строками розгляду заявки. З моменту прийняття заявки банк зобов'язується протягом одного-п'яти днів (а в деяких банках протягом декількох годин) винести своє рішення. Справа в тому, що у світовій практиці при мікрокредитуванні в основному використовується скоринг. Але в Росії переважна частина банків не має ресурсів або бажання для установки спеціальних автоматизованих систем під мікрокредитування. Крім того, навіть при видачі невеликих сум банки воліють застосовувати індивідуальний підхід до роботи сзаемщиком.
По-четверте, мікрокредитування - це продукт, призначений для позичальників, що володіють незначним обсягом основних коштів, а тому, по ідеї, він повинен бути безстановим. Однак часто банки воліють перестрахуватися, а тому не дотримують цієї умови. Найпоширеніша практика - просити поручництво третіх осіб або застава майна позичальника
В-П'ятих, уже в назві продукту закладено, що сума позики повинна бути невеликий. І хоча прийнято вважати, що мікрокредит видається на суму до 1 млн рублів, однак на практиці ця величина може значно відхилятися як в одну, так і в іншу сторону. У деяких банках по програмі мікрофінансування надається позика до декількох мільйонів рублів
Нелегальні лихварі заповнюють нішу
Частка чорного ринку в системі мікрофінансування становила завжди більше 50%. До лихварів звертаються ті підприємці, які або одержали офіційну відмову від банківських і небанківських фінансових структур, або, самостійно оцінивши свій бізнес, прийшли до висновку, що не варто гаяти час на ходіння по кабінетах. І, зрозуміло, до тіньових позик прибігають ті, хто сам веде тіньовий бізнес
Тому що кількість відмов у наданні кредитів у банках останнім часом значно виросло, то усе більше підприємців змушені йти на чорний ринок. В умовах ажіотажного попиту лихварі підвищили ставки по кредитах практично у два рази - з 3-8% до 6-12% на місяць, тобто 100-150% річних!
«Ділове» співробітництво підприємців з лихварями має ряд негативних наслідків. І в першу чергу для самих підприємців. Упоратися з такими високими відсотками більшої частини «тіньових» позичальників виявиться не під силу. Нерозплата по такому боргу може привести не тільки до скорочення бізнесу або його повній втраті підприємцем, але й до втрати особистого майна. Зрозуміло, великі й чисто кримінальні ризики
Прийнято вважати, то мікробізнес найбільш мобільний - його учасники швидко «падають» разом з ринком, але й швидко разом з ним піднімаються. Дефолты часток підприємців можуть привести до того, що потенціалу для нового росту в колишнього бізнесмена не виявиться. Новим приватникам почати своя справа також досить складно через відсутність усе того ж фінансування. Таким чином, і без того відстаючий у своєму розвитку мікробізнес може істотно скоротитися вобъемах.
Крім того, щоб розплатитися по «чорному» позиці, підприємці змушені самі звістки «чорну» бухгалтерію, щоб не показувати кошти, що надійшли від неофіційної особи, на своєму балансі, а потім так само розплачуватися, не «засвечивая» свої доходи перед фіскальними органами. Таким чином, подвійна бухгалтерія й чорний ринок, з якими так довго й завзято боролося правительство, знову починають зміцнювати свої позиції в малому підприємництві
Взаємодопомога не далека миру фінансів
В 2004-2005 роках банки почали активно освоювати малий бізнес. Цей сегмент ринку був їм цікавий не тільки тому, що малі підприємства в той період динамічно розвивалися й не минулого поділені між великими банками, але й тому, що держава активно підтримувала МСП, пропонуючи більше дешеві джерела ресурсів для розвитку спеціальних програм
В умовах кризи роль держави у фінансуванні малого й тим більше мікробізнесу значно виросла. Принаймні, на цей рахунок звучить чимало декларацій. Кредитні організації, особливо невеликі, які саме й спеціалізуються на малому бізнесі, готові активно нарощувати обсяги в цьому напрямку тільки при наявності підтримки з боку правительства. Зокрема, програми мікрокредитування сьогодні діють в 11 банках, що входять в «Російський фонд підтримки малого бізнесу» Європейського банку реконструкції й розвитку