Чи потрібний фільтр для очищення води?
Вода з-під крана на перший погляд здається чистої й придатної для питва? Ви впевнені, що варто піддавати своє здоров'я такій перевірці? Давайте спочатку розберемося, який шлях проходить вода, перш ніж попадає у ваш кран, яким образом очищається й що в підсумку в ній залишається понад відомий усім нам зі шкільної лави формули Н2О. Приблизно в 70% випадків вода для водопровідних систем береться з відкритих джерел - рік, озер або водоймищ, в 30% - з-під землі, із ґрунтових вод. Традиційно більше чистими вважалися підземні джерела, однак останнім часом вони стали не менш піддані забрудненням технічними відходами й іншими результатами людської життєдіяльності, чим відкриті водойми. Згідно даним НДІ "Екології людини й гігієни навколишнього середовища ім. А.Н.Сисина" РАМН, тільки 1% вітчизняних поверхневих джерел відповідає вимогам I класу, на які розраховані використовувані технології очищення води. Дослідження ряду озер, рік і водоймищ середньої смуги показали в середньому більше двохсот різних хімічних сполук, розчинених у їхніх водах. Причому наявність частини домішок (порядку 70%) не контролюється на виході у системи, у санітарно-епідеміологічні нормативи водоочищення не включається і їхній вплив на людський організм не досліджується. Як же очищається вода для наших водопроводів? Первісний етап - фільтрація, наближена до очищення в природному середовищі, тобто через гравій і пісок. Потім відстоювання. Після цього вода піддається хлоруванню, озонуванню або ультрафіолетовому знезаражуванню й видаленню домішок, що окисляються.
Хлорування застосовується для очищення води із другої половини ХIХ століття. За цей час хлор зарекомендував себе як ефективний і недорогий спосіб знезаражування, що значно скорочує наявність у воді як хвороботворних бактерій, так і ряду хімічних домішок. Однак є в цього способу й побічні ефекти: будучи активним реагентом, хлор вступає в з'єднання з елементами, що втримувалися у воді, багато хто з яких згодом у ній залишаються. Озонування й ультрафіолетове знезаражування вважаються більше сучасними, діючого й безпечними для здоров'я й навколишнього середовища способами, але вони ще не так широко поширені в нашій країні. Проте, мінуси є й у них. Знезаражуюча дія озону не супроводжується ефектом післядії й далеко не завжди дозволяє зберігати санітарно-гігієнічні властивості води до моменту подачі її споживачеві. Плюс до цього, озонування скорочує строк експлуатації водопровідних систем, прискорюючи корозію труб. Крім того, при озонуванні води, що містить органічної домішки, можуть утворюватися з'єднання. Побічних дій у методу ультрафіолетового знезаражування менше, на водовідвідні системи дана технологія не впливає, однак за допомогою фотолізу у воді можливе утворення нітрит-іонів.
Потім, поза залежністю від того, яка основна стадія очищення пройдена - хлорування, озонування або обробка ультрафіолетом - перед подачею в трубопровід вода насичується хлором. Ця дія є обов'язковим етапом, передбаченим санітарно-гігієнічними нормами, і виконується для видалення з її хвороботворних бактерій і мікроорганізмів. Для продовження бактерицидної дії на час транспортування води по розподільній мережі в неї можуть додатково вводити аміак і солі алюмінію. А як відомо, що в останні роки даних про вогнища отруєння водопровідною водою на території Росії не виявленоі - зазначені дії зовсім виправдані. Відомо, що 80% водопроводів зібрані з дешевих сталевих труб, що не мають належного захисту від корозії й початківців текти в середньому через 7-10 років. Для підтримки мереж у робочому стані потрібно заміняти щорічно до 3% трубопроводів, тоді як в останні два десятиліття в середньому мінялося від 1 до 1,5% труб. На сьогоднішній день більшість із них давно виробило свій ресурс і служить причиною забруднення води. Відповідно до досліджень імунної системи людини і його взаємин з навколишнім середовищем, приблизно 70-80% розповсюджених захворювань можуть бути викликані надходженням в організм людини недостатньо очищеної води. І 30% процесів, що прискорюють старіння людського організму, викликаються вживанням води не кращої якості.
Зміст залишкового хлору, інші хімічні й мікробіологічні забруднення води, викликані недостатнім очищенням або проходженням її через трубопроводи неналежної якості, можуть стати причиною багатьох захворювань. Від декількох ковтків, звичайно, нічого не трапиться, але при регулярному прийомі усередину невідфільтрованої або некип'яченої води в організмі накопичуються шкідливі речовини, здатні згодом викликати цілий букет захворювань внутрішніх органів, дихальних шляхів, а також стати однієї із причин і онкологічних утворень. Кип'ятіння води, у свою чергу, явно показує нам кількість сторонніх домішок у воді, що ллється в нас з-під кранів. Накип у чайниках і на стінках інших нагрівальних приладів наростає з катастрофічною швидкістю, кількість осаду при цьому не зменшується. Кип'ятіння вбиває хвороботворні мікроби, однак при тривалому нагріванні деякі з'єднання хлору можуть утворювати канцерогенні речовини. Крім того, довге кипіння крім шкідливих домішок руйнує й корисні для організму речовини, теж розчинені у воді, і зменшує концентрацію кисню в ній.
Страницы: 1 2
Цікаво почитати:
- Фільтрована вода? Відео ролик
- Забруднення питної води
- Про марні дегустації й авторитетні перспективи
- Цементні стяжки
- Все своє виношу…
- Не стрибай у басейн!
- Раковини
Оставить сообщение
Вы должны быть зарегистрированы что бы оставить сообщение.