Дефекти лінолеумових підлог
Більша частина дефектів підлог обумовлена й недоліками самих підстав, які характеризуються підвищеною вологістю, нерівною поверхнею. Дефекти не тільки погіршують зовнішній вигляд лінолеумових підлог, але й сприяють швидкому їхньому зношуванню. Велике значення мають ремонтні роботи, що вимагають від робітника акуратності. Погано виконаний ремонт підлог ставить під погрозу якість усього покриття. Ремонт лінолеумових покриттів полягає в усуненні міхурів, що утворилися; закладенню щілин і напливів; приклейці крайок, що відклеїлися, і окремих ділянок лінолеуму; заміні зношених ділянок підлоги. Застосування різноманітних мастик, що клеять, виготовлених на будівельному майданчику, недотепне використання повільно, що твердіють мастик, а також недотримання строків сушіння підстав і витримки лінолеуму - основні причини того, що лінолеум здувається міхурами, жолобиться і його крайки в стиках стають хвилястими.
Міхури з'являються в тих випадках, коли товщина шаруючи мастики понад 1 мм і мастика повільно висихає; при нормальному шарі мастики, але погано розгладженому лінолеумі мастика не прилипає до лінолеуму; шар мастики менш 0,5 мм або відсутній.
Щоб уникнути зазначеного дефекту мастику варто наносити тільки зубчастим шпателем, що забезпечує шар однакової товщини на всій поверхні підстави. Для виправлення місць, що здулися, лінолеуму, наклеєного на мастиці й гарячому бітуму, насамперед потрібно випустити повітря, що скопилося в міхурах, для цього треба проколоти шилом отвору, потім розгладити лінолеум навколо них і покласти на це місце вантаж. Якщо ж міхури з'являться знову, рекомендується на місце, що здулося, покласти мішок з гарячим піском або пропрасувати це місце через папір кілька разів гарячою праскою. В особливих випадках під ділянки, що здулися, потрібно вводити шприцом розчинник для розм'якшення затверділої мастики, що клеїть. Після розм'якшення мастики необхідно пригорнути й приклеїти місця, що здулися. Для приклеювання окремих місць шприцом уводять під покриття рідку мастику.
Міхури можуть з'являтися також через недостатню витримку (дозрівання) лінолеуму на заводі-виготовлювачі. Їх неможливо виправити й тому рекомендується розкроювати лінолеум так, щоб міхури попадали на кінець полотнища. Для наклейки лінолеуму з місцями, що здулися, мастику наносять на підставу й лінолеум, ретельно його розгладжують і притискають вантажем. Лінолеум, що спучився на всій поверхні, не може бути виправлений. У цьому випадку його перестилають, піднімаючи за край і обережно відриваючи від мастики. У місцях, де лінолеум міцно приклеївся до підстави, відривають смугу за допомогою шпателя. Потім підставу й тильну сторону лінолеуму ретельно очищають від мастики. Всі поглиблення в підставі вирівнюють складами, що шпаклюють. Після підсихання шпаклівки лінолеум знову приклеюють. При наклейці лінолеуму марки НЛГ на тієї ж кмастиці можуть з'являтися здуття. Цей дефект виникає тому, що нанесений шар мастики має більшу товщину (більше 0,3 мм), і ацетон, що перебуває в ній, розчиняє лінолеум, що набухає й місцями спучується. Ділянка, де утворилося здуття при наклейці лінолеуму, вирізують і замість нього приклеюють шматок нового лінолеуму. З появою великої кількості міхурів варто замінити все полотнище.
У результаті тривалого зберігання рулону лінолеуму лежачи він приймає овальну форму й на розгорнутому полотнищі під дією внутрішніх напружень утворяться хвилі. Ці хвилі не розпрямляються навіть при тривалому вилежуванні полотнища. Щоб розгладити такий лінолеум, рекомендується покласти полотнище на кілька днів під вантаж. Перед наклейкою полотнища контури хвиль необхідно окреслити крейдою, а після наклейки на контуренні місця покласти вантаж. Щілини й напливи з'являються від передчасної прирізки крайок лінолеуму, тобто у випадку, якщо не витриманий певний строк вилежування. Гліфталевий лінолеум після приклейки збільшується завширшки й зменшується в довжину, тому в поздовжніх стиках виходять напливи, а в поперечні утворяться щілини. Щоб уникнути появи щілин на поверхні лінолеуму приступати до прирізки його крайок треба не раніше, ніж через три дні після наклейки. Щілини зашпаровують різними міцними й водостійкими шпаклівками з добавкою пігментів під кольори лінолеуму. З появою напливів у крайок треба почекати кілька днів для того, щоб мастика підсохнула й лінолеум стабілізувався в розмірах. Тільки після цього потрібно акуратно підрізати зайві напливи. Відклеювання крайок і окремих ділянок лінолеуму відбувається тому, що мастику наносять на підставу вологе або не очищене від пилу. Відклеювання може також відбутися в результаті влучення в шов різних розчинників або води. При виправленні дефекту необхідно ретельно очистити підстава від сміття, пилу, мастики, добре просушити, а потім знову приклеїти крайки. Для цих цілей бажано застосовувати найбільш міцні й водостійкі мастики. Після тривалої експлуатації лінолеумові підлоги зношуються. Щоб при заміні зношених ділянок зберегти однаковий зовнішній вигляд усього покриття, нові шматки лінолеуму повинні збігатися по кольорах і товщині зі старим покриттям, а шматки мармуроподібного лінолеуму, крім того, повинні бути ретельно підігнані по малюнку.
Зношена ділянка лінолеуму вирізують у вигляді квадрата, прямокутника або іншої форми й видаляють. Підставу очищають від мастики, що клеїть, а потім кладуть новий шматок, трохи більшого розміру, чим вирізана ділянка. У протилежних кінцях його тимчасово прибивають двома цвяхами, щоб він не зрушився при прирізці. Прирізку здійснюють по лінійці й відразу через обидва шари, що забезпечує шов рівний і без зазорів. Після приклеювання вставлених шматків зверху на них укладають аркуш фанери й притискають вантажем.