Дощаті підлоги
У приватному будинку на ретельно ізольовані стовпчики, складені із цегли, укладаються лаги. Стовпчики встановлюються по периметрі кімнати на відстані 70-100 див друг від друга. Можна для цієї мети використати й стовпчики з бетону. На стовпчики як гідроізоляція укладається шар толю, а на нього дерев'яні підкладки. На цьому різниця між пристроєм дощатих підлог у приватному будинку й квартирі закінчується. У квартирі як такі стовпчики використається сама поверхня цементної підлоги, після того як ви зняли з його лінолеум. На стовпчики або на цементний під кладуть балки або лаги - через 50-80 див. Якщо лаги нещільно лягли на стовпчики або підлогу, між ними й поверхнею, на яку вони опираються, забивають клини.
Лаги виготовляють із розпиляних навпіл колод діаметром 140-160 мм, у місцях укладання на опорах округлу частину лаг підтісують. Можна замість колод у якості лаг використати брус перетином не менш 120х70 мм. Лаги повинні не доходити до стін на 30-50 мм. Горизонтальність розташування кожної лаги перевіряють за рівнем. Крім цього, потрібно за допомогою однієї довгої дошки перевірити, на одному чи рівні лежать лаги, адже всі вони можуть бути строго горизонтальні, але одна в порівнянні з іншої може бути набагато (на 2-7 див) вище або нижче.
Кращий матеріал для настилання дощатих підлог - сухі стругані шпунтовані дошки товщиною від 40 до 60 мм (але не менш 37 мм) і шириною 120-150 мм. Якщо шпунтованих дощок немає в наявності, можна для настилання підлог використати обрізні, ретельно підганяючи їх по лінії з'єднання з іншими дошками. Матеріалом дощок служить звичайно ялина або сосна. Можна використати дошки й з інших порід дерева. Дошки підвищеної вологості для настилання підлог краще не застосовувати, тому що після висихання між ними утворяться більші щілини, і підлога доводиться перестилати.
У вузьких приміщеннях дощаті підлоги настилають по довжині приміщення. Дошки повинні бути добре підігнані по розмірі. Якщо немає в наявності дошки потрібної довжини, їх можна зістикувати, але обов'язково так, щоб місце стику було на одній з лаг. Кожна укладати доска, що, повинна щільно, без щілин примикати до попередній. Домогтися цього можна за допомогою згуртовування скобами й стискання клинами. Робиться це так. Укладається й прибивається перпендикулярно лагам впритул до стіни перша дошка. Потім на місце укладається друга, але не прибивається. На ближні до її кінців лаги ставляться 2 бруси й упираються кожний одним кінцем - у бічну поверхню дошки, іншим - у протилежну стіну, точніше, у приставлену до неї вертикально дошку. Прибивати другу дошку можна тільки тоді, коли між нею й першою дошкою не буде ні найменшої щілини. І таку процедуру повинне проробити з кожною дошкою, тоді можна бути впевненим, що в підлозі щілин між дошками не буде. Дошки прибивають до лагів цвяхами довжиною 100-125 мм (довжина цвяха повинна бути в 2-2,5 рази більше товщини дошки). Укладати полові дошки рекомендується так, щоб річні шари деревини в сусідніх дощок були орієнтовані по черзі те нагору, те вниз. Це сприяє одержанню найбільш рівної підлоги. Якщо потрібно внаслідок кривизни дошки знімати занадто великий шар деревини, крайку дошки можна спочатку притесати сокирою, а потім уже фугувати.
Для провітрювання підпілля встановлюють у підлозі вентиляційні ґрати, які розташовують у двох кутах кімнати по діагоналі. Після настилання підлог по периметрі кімнати прибивається плінтус. Крім чисто декоративних цілей прикраси підлоги й додання йому закінченості плінтуси закривають щілини між підлогою й стінами й охороняють стіни від забруднення. Для виготовлення плінтусів застосовуються сухі бруски або рейки, яким надається необхідна форма. Якщо стіни вашої кухні бетонні, плінтуси можна кріпити до дерев'яних пробок, вставленим у просвердлюють отверстия, що, глибиною 5-7 див. Оскільки цвяхи при кріпленні плінтусів попадають у шов між стіною й підлогою, свердлити такі отвори буває досить складно, виходить занадто великий отвір і пробка не тримається в стіні. У такому випадку можна прибити плінтус до стіни дюбелями, попередньо пробивши в ньому отвору цвяхом, тому що дюбель може розколоти плінтус. Можна прибити плінтус і не до стіни, а до підлоги, від цього нічого не міняється.
Кріплять плінтус цвяхами довжиною 70-80 мм, убиваючи їх через кожні 70-80 мм і відступаючи від його кінців на 20--50 мм. У кутах кімнати плінтуси зрізують під кутом 45°. Вентиляційні отвори в кутах кухні обрамляють рамкою з тонких рейок, щоб охоронити підпілля від влучення води при митті підлог. Дошки при цьому не повинні доходити до стін на 10-20 мм. При цьому тильну сторону плінтуса перед установкою зрізують на фаску, після чого в плінтусі свердлять через кожний метр отвору діаметром 10 мм так, щоб вони перебували не менш чим на 25 мм вище рівня підлоги. Технологію фарбування підлоги дивитеся в главі «Фарбування».