Інтоксикація

Трильйон доларів - приблизно така вартість майна, що перебуває в заставі в російських банків

Навіть при консервативному прогнозі Мінфіну про ріст прострочення під кінець року до 10% від кредитного портфеля банкам прийде утилизовать величезний масив активів боржників ценою в сотню мільярдів доларів

Дискусію про другу хвилю проблем у російській банківській системі відкрив наприкінці березня міністр фінансів Олексій Кудрин - страж бюджету, що добровільно взяв на себе невдячну роль головного аларміста в правительстве. Він заявив, що друга хвиля прийде з реального сектора й буде пов'язана з ростом прострочення по кредитах - з 3,3% у цілому по банківській системі до 10%. Стрибок прострочення до 15% Кудрин назвав малоймовірним

Слідом за цим представники банківського співтовариства повели справжню «психічну атаку», немов змагаючись один з одним по частині катастрофічності прогнозів. Банкіри, які звичайно не люблять говорити про реальний рівень проблемних кредитів у своїх банках, раптом стали надзвичайно відвертими. Воно й зрозуміло: правительство саме вносило останні штрихи в переглянутий федеральний бюджет-2009 і доверстывало антикризову програму - і це був правильний момент, щоб розставити лобістські акценти. Президент Альфа-Банку Петро Авен в інтерв'ю британській газеті Financial Times заявив про те, що прострочення по кредитах може досягти 20%, і сотні дрібних російських банків не доживуть до кінця року. Слідом його колега, предправления Рушан Хвесюк, визнав, що рівень прострочення Альфа-Банку вже майже досяг 10% від портфеля. Глава Ощадбанку Герман Греф і зовсім заявив, що сьогодення кризи в банківському секторі дотепер не було, а те, що трапилося минулою осінню, - лише «труднощі». І не виключив, що прострочення може вирости до 30%, і отоді в нас почнеться масштабна банківська криза, у якому без нової допомоги держави банкам точно не вижити. 30% сукупного кредитного портфеля - це вже еквівалентно нинішньому розміру Резервного фонду й Фонду національного добробуту (7 трлн рублів).

Окрема тема - тонкості відбиття простроченої заборгованості на балансі банків за російськими стандартами бухучета, які дозволяють занижувати оцінку обсягів проблемних активів. На відміну від міжнародних стандартів фінансової звітності, проблемним боргом у нас уважається тільки розмір простроченого платежу, а не вся позичка. До того ж на поточний рік Центробанк дав банкам індульгенцію: борг юридичної особи продовжує вважатися «гарним», поки прострочення платежу не перевищить 30 календарних днів. Банкам таке прикрашання дійсності тільки на руку: менше резервів потрібно виводити з обороту для покриття можливих втрат. Але тільки доти, поки різниця між реальним і формальним простроченням на тлі кризи не досягає величезних розмірів, що загрожують стабільності. Примітно: коли в 1999 році МВФ оцінював розмір проблемних кредитів у Росії в 40%, офіційне прострочення по РСБУ не перевищувала 12%.

Банківське співтовариство на з'їзді Асоціації російських банків на початку квітня проартикулировало целую серію пропозицій реальзация яких дозволила б пережити лихо, що насувається: збільшити участь держави в капіталі банків, створити фонд по викупі «поганих активів», послабити наглядові вимоги з боку Центробанку. Дотепер правительство й Банк Росії у своїх коментарях реагують на ці пропозиції стримано, воліючи вирішувати проблеми сектора в міру їхнього виникнення, а не загодя. Прострочення до 12%, думають у Центральному банку, російські фінансово-кредитні установи цілком у стані «розсьорбати» самостійно - за рахунок уже наданої державної допомоги й накопичених резервів. Деякі незалежні експерти в якості граничного називають рівень в 15%.

«Жирок» у банків дійсно накопичений. Плавна девальвація рубля наприкінці 2008-го - початку 2009 року, у ході якої міжнародні резерви Росії схудли на 210 млрд доларів, дозволила банкам заробити на валютному ринку, по підрахунках заступника керівника Агентства по страхуванню внесків Андрія Мельникова, 800-900 млрд рублів. Навіть у кризу банки продовжують заробляти й створювати додаткові резерви під можливі втрати по позичках. Як відзначає директор Центра економічних досліджень МФПА Сергій Моисеев, при нині діючому нормативі достатності капіталу в 10% від суми активів у середньому по банківському секторі цей показник зараз перебуває на рівні приблизно 16%. Стало бути, 6 процентних пунктів - це той самий «надлишок» власного капіталу, що банки можуть пустити на формування резервів

Отже, фінансові можливості гідно зустріти доливши токсичних активів на власних балансах у банків до певних меж є. Але не менш важлива готовність внутрішня. Так, у списку головних проблем нашої банківської системи Дмитро Ананьев, голова комітету Ради Федерації по фінансових ринках і грошовому обігу, числить відсутність у банків досвіду ефективної роботи з быстрорастущим обсягом проблемних активів

У контексті розмов про другу хвилю кризи всі частіше згадується прийдешній переділ власності в реальному секторі, що спровокують банки, стягуючи закладені активи боржників. «Зміна власників буде йти, але вона не стане масштабної, - думає Михайло Делягин, керівник Інституту проблем глобалізації. - Первинний ентузіазм, що був ще минулої восени, спав. Усі зрозуміли, що, одержуючи завод, ти одержуєш не майбутнє багатство, а майбутні проблеми. Банк зробить всі, щоб його не взяти. Це дивовижний головний біль, люди намагаються увильнуть від свідомо неліквідної застави».

Поки банки воліють по можливості реструктурировать заборгованості. «Найменше банк зацікавлений у реалізації застав і процедурі банкрутства боржника, - говорить Іван Анісімов, член правління банку BSGV. - Тому його першим кроком завжди буде спроба врегулювати відносини через реструктуризацію й рефінансування».

Страницы: 1 2 3

Пишет: Pemont  :  в рубрику: Практичні поради


Цікаво почитати:

Comments are closed.