Вигляд і будова речей у ході історії поступово змінювалися, хоч ремісники, виготовлювачі цих речей, завжди були підвладні традиціям. Майстерність переходила з покоління в покоління, від батька до сина, від сина до внука. Разом із способом виготовлення успадковувались і самі форми предметів; вони були в давні часи канонізовані. Та все ж одні й ті самі типи речей з часом набирали зовсім іншого вигляду, іншої будови. Тому сталося так, що більшість речей, які нас оточують, мають свою давню історію. Цілу низку звичайних для нас побутових предметів (домашнє начиння, посуд - предки сучасних звичайних предметів) ми знаємо ще з пам'яток Стародавнього Єгипту. Ця далека від нас і дивовижна цивілізація посідає особливе місце в історії речей. З неї ми й почнемо свій короткий огляд предметного світу далекого минулого. Староєгипетська цивілізація тепер добре представлена різноманітними предметами. Нам, далеким нащадкам, допоміг звичай стародавніх людей залишати в похованнях речі, які призначалися для життя померлих у потойбічному царстві. Збереженню предметів сприяли піщаний грунт і сухий клімат Єгипту.
Читать далее...
З V століття до нашої ери починається розквіт іншої великої цивілізації минулого - античної Греції. Політичним і культурним центром Греції часів її могутності були Афіни. Це велике на ті часи місто було досить хаотично забудоване. Житло знатного афінянина було невибагливим: викладені з тесаного каменю стіни білили вапном. У невеликих кімнатах - постелі з покривалами, стільці і табурети, скрині. Кілька гарних ваз, зброя на стінах, примітивні світильники і жаровні - ось і всі прикраси оселі. Але це зовсім не означало, що грекам був байдужий вигляд їх житла. Ось що каже один із героїв старогрецького письменника й історика Ксенофонта: «Найпростіші меблі, призначені для повсякденного вжитку, звичайнісінькі речі господарського застосування стають набагато красивішими завдяки правильному розміщенню, навіть кухонні горшки мають приємний вигляд, якщо розумно поставлені» Багаті приватні будинки почали з'являтися тільки після того, як Греція пройшла пору свого розквіту. Але коли йшлося про будівництво громадських споруд, то тут уже не рахувались ні з якими затратами. У центрі Афін на узвишші було споруджено знаменитий Парфенон, а в ньому величезну статую покровительки міста Афіни Паллади. Ця дев'ятиметрова статуя була прикрашена коштовним камінням, слоновою кісткою, золотом. Навіть у невеликому містечку, що налічувало всього сотню-дві маленьких будиночків, був свій театр, стадіон, храм і місце зібрань і торгівлі - агора. Життя античних греків мало публічний характер, тому приватне поступалось перед громадським.
Читать далее...
Римська держава почала своє існування приблизно в IV столітті до нашої ери. Завоювання римлянами Центральної Європи, Північної Африки, Близького Сходу принесло з собою вплив найрізноманітніших народів, їх побуту, культів, мистецтва. Але особливе місце в культурному житті Риму посідали, звичайно, греки. Рим в епоху своєї могутності був непорівнянним за величиною зі своїм старшим співбратом - Афінами, де налічувалось близько ста тисяч мешканців. У Римі жило понад мільйон вільних громадян, вільновідпущеників і рабів. Маса різномовних людей заповнювала вузькі вулички міста, пропускаючи час від часу рабів, які несли на руках ноші з вельможами. Ні колісниці, ні візки вдень по вулицях не пересувались. Усе складне міське середовище було для тих часів продуманим і досконалим. До колодязів і фонтанів по трубах підводилась вода, нечистоти видалялись за допомогою каналізаційної системи. Міські власті стежили за громадським порядком, була організована навіть пожежна служба.
Читать далее...