ПРЕДМЕТНИЙ СВІТ
Ми оточені світом речей, користуємося ними, включаємо їх в коло наших уявлень та інтересів. Але слід зважати й на те, що наше сприймання вибіркове. Деякі люди байдужі до естетики речей і більше цікавляться їх корисністю, надійністю, зручністю та ін. Люди, навіть наділені сприйнятливістю, чутливістю до краси, з часом «приглядаються» до речей і перестають помічати їх як об'єкт естетичного переживання. Ставлення до предмета залежить не тільки від об'єктивних якостей його, а й від нашої внутрішньої установки, настроєності. Велике значення має стан людини саме в цей момент, споглядально вона настроєна чи ні. Вона може просто не помічати того, що її оточує, може тільки окинути поглядом, а може розглядати й оцінювати деталі, подробиці. У театральному мистецтві, наприклад, є прийом «відчуження», коли предмет, герой, подія даються у несподіваному ракурсі, у незвичній ситуації для того, щоб загострити, активізувати таким чином сприймання глядача. Є цей прийом і в літературі. Спрямовувати, загострювати сприймання людини можна при показі предмета на вітрині або на виставці. Однак, як правило, ми сприймаємо предметне оточення в умовах повсякденного, буденного життя. Тут тільки випадковість може наштовхнути на незвичайний аспект. Відомий дизайнер Нельсон розповідає, як він, опинившись на підлозі у своїй кімнаті, побачив її знизу і раптом потрапив у незнайомий йому цікавий світ, простір, повний вертикалей, у «ліс ніжок». У нескінченно різноманітному предметному світі стільки видів, груп, типів предметів, що важко вловити усі можливі співвідношення між функціональною й естетичною їх цінністю. У деяких предметів важливіший практичний бік, в інших - естетичний. У вихідному парадному одязі, наприклад, функціональний бік за своєю значущістю незрівнянно нижчий ніж в одязі виробничого призначення.
У наш час, порівняно з минулим, практична цінність речі стає не такою значущою, першорядною, як естетична. Тепер уже не кажуть: «Це з дуже міцного сукна», частіше можна почути зовсім інші характеристики - «гарні черевики», «елегантне пальто» і т. д. Так чи інакше всяке спілкування з предметом пов'язане з його оцінкою. Оцінка може бути функціональною, естетичною, соціально престижною. Функціональна оцінка побутових речей у нас не становить труднощів. Ми здебільшого знаємо, як цими речами користуватись, можемо їх порівнювати з аналогічними. Для цього досить простого людського досвіду. Функціональна оцінка виробничого середовища - справа спеціалістів, які працюють у сфері цього виробництва.
А нас хвилює естетична оцінка предмета, і тут усе не так просто. Не маючи ніякої підготовки, ми можемо виразити тільки своє загальне ставлення до нього. Ми кажемо: «Мені це подобається», «Мені це не подобається». Або дещо категоричніше: «Це красиво» або «Це некрасиво», «Витончено» або «Грубо». Але такі оцінки не розкривають навіть загального естетичного змісту.
Можна спробувати в межах своїх знань словесно пояснити, чому той чи інший предмет «красивий» або «некрасивий», наприклад: «Форма цього предмета (пилососа) якась «колюча» (це судження про форму), або «Ніжки під телевізором дуже хиткі», або «Занадто яскравий колір мотоцикла». Але й ці оцінки поверхові і недоказові. Загальну естетичну оцінку ми повинні передусім розчленувати, і тільки тоді можна винести аргументоване судження.
Людина, яка займається проектуванням предметного середовища, добиваючись своєї кінцевої мети - створення красивої речі, повинна передусім знати, що ж зумовлює естетичну цінність цієї речі.