Пристрій вентильованих фасадів

КРАПКА РОСИ - температура, до якої повинен остудитися повітря при даному тиску, для того щоб пара, що втримується в ньому, досягла насичення й почала конденсуватися, тобто з'явилася роса. У вентильованих фасадах крапка роси "зрушується" у зовнішній теплоізоляційний шар, і внутрішня частина стіни не відволожується. Сучасна хвиля інтересу до вентильованих фасадів зародилася в Європі ще в середині 1940-х років у Скандинавії. Відправна ідея заворожувала своєю простотою й логічністю. "Нерозумно піддавати стіну, будь вона із цегли або з пористого цементу, впливу зливових дощів, - писав в 1946 році авторитетний шведський будівельного журналу Byggmastaren, - Стіна усмоктує воду як промокашка. Логічно захистити стіну зовні водовідштовхувальним екраном, що задовольняв би вимогам гідного зовнішнього вигляду, механічній міцності й прийнятній вартості. Екран можна влаштувати так, що волога, що попадає в проміжок між екраном і стіною, буде автоматично віддалятися завдяки природній вентиляції. Таким чином, при мінімальних додаткових витратах можна значно збільшити й теплоізоляцію стін. Сучасні матеріали мають високими тепло й звукоізоляційні властивості, вогнестійкі. І рішення проблеми теплоізоляції дозволяє використати всі ці відмінні якості матеріалів у повному обсязі".

З середини 1950-х років скандинавський підхід починає активно вивчатися й впроваджуватися по іншу сторону Атлантики, у Канаді. Для тамтешнього холодного, сирого й вітряного клімату вентильовані фасади були перспективним рішенням, у тому числі й для районів підвищеної сейсмічності. Дослідники, проектувальники, будівельники-практики в Європі й в Америці проробили величезну роботу, і вихідна ідея навісного вентильованого фасаду - rain-screen wall - була перетворена в реальну будівельну практику двох континентів. Однак чим більше заглиблюється наукове знання й подання про окремі процеси, що протікають у конструкції будинку, тим більше питань виникає про взаємний їхній вплив і взаємозалежність. Якщо на початку основна увага приділялася створенню бар'єрів для проникнення дощової вологи в конструкцій будинків, то вже в 60-і роки стало ясно, що важливим джерелом і переносником вогкості є дифузія повітря, що просочується через стіни. У поле зору дослідників виявився так званий stack-effect - коминковий ефект. Той самий ефект, завдяки якому повітря в зазорі між плитами зовнішнього облицювання вентильованого фасаду й плитами теплоізоляції піднімається, завдяки різниці тисків, повітряною тягою нагору й несе вогкість із теплоізоляційного матеріалу. Усередині ж багатоповерхового будинку, під час опалювального сезону, маси розігрітого повітря, піднімаючись у верхні поверхи, створюють там надлишковий тиск і прориваються крізь пори й щілини конструкцій, що обгороджують, назовні.

Одночасно знижений тиск у нижній, холодній частині будинку викликає підсмоктування через щілини й нещільні стики холодного повітря з вулиці. У результаті акцент перемістився на проблеми герметизації стиків і створення повітряних бар'єрів. Більше уваги стали приділяти різниці тисків на навітряній сторонах будинків. Поліпшення герметизації стиків конструкцій, що обгороджують, стиків стін і віконних прорізів поставило, у свою чергу, питання про приплив свіжого повітря в приміщення. Отже, на новому рівні встають проблеми вентиляції. Перелік можна продовжувати нескінченно. Комплексний підхід до проектування будинків став необхідною споконвічною умовою одержання грамотного кінцевого результату.

Ніж ясніше вимальовуються загальні закономірності, тим гостріше виступають проблеми окремих деталей. Вузли примикання фасаду й покрівлі, конструктивні рішення внутрішніх і зовнішніх кутів, обрамлення прорізів і віконні укоси. Проектування й установка вентильованих фасадів поступово виділяється самостійну галузь. Всі частіше цим займаються спеціалізовані фірми. Сьогодні серйозні проекти фасадів можуть виявитися складніше, ніж проекти цілих будинків, а вартість фасаду досягає до 20% від вартості всієї будівлі. І в той же час такий фасад може виявитися визначальним фактором при оцінці сумарної вартості володіння об'єктом - по параметрах енергозбереження, обслуговування й ремонту. У цьому зв'язку керамічне облицювання вентильованого фасаду стає досить конкурентоспроможної в порівнянні з іншими, здавалося б більше дешевими лицювальними матеріалами. Витрати на чищення, ремонт і обслуговування фасаду протягом багатьох років зведені до мінімуму. А сьогодні на ринок уже вийшла плитка, поверхня якої завдяки найсучаснішим технологіям має підвищену стійкість до забруднення. Будь-яка атмосферна волога - роса або туман - легко змиває з її бруд.

Технологія вентильованих фасадів досягла вже такої стадії, що залучення фахівців стає економічно доцільним навіть у проектах середніх масштабів. Стильні картинки, скановані з імпортних каталогів, потроху зникають зі сторінок вітчизняних буклетів або виставочних плакатів, що рекламують системи навісних вентильованих фасадів з облицюванням з керамічної плитки. Вони поступаються місцем фотографіям, де чітко прочитується російська географія побудованих об'єктів. Погода завжди виступала важливим фактором, якому необхідно враховувати при будівництві. Серед адрес можна зустріти навіть Анадир на далекій Чукотці. Поступово формується й коло фірм, що спеціалізуються винятково на їхньому проектуванні й монтажі.

 

 

Пишет: Pemont  :  в рубрику: Новинки виробників


Цікаво почитати:

Оставить сообщение

Вы должны быть зарегистрированы что бы оставить сообщение.