Так здраствує незалежність!
У цьому житті немає нічого постійного: все тече, усе міняється, і в першу чергу ціни на енергоносії. Ціна рідкого, «блакитного» і іншого палива скакає те нагору, те долілиць, електроенергія постійно дорожчає, а будинок у холодну пору року, як і колись, потрібно опалювати. Ця проблема могла б зробитися неминущим головним болем домовласників, тим часом джерело тепла завжди поруч, причому вічний, - це земля. Останнім часом особливу цінність здобуває такий різновид опалювального встаткування, як теплові насоси. Палива, як такого, для них не потрібно, а джерело тепла практично невичерпний. Тому що це джерело - земля. На глибині температура ґрунту постійна й завжди на кілька градусів вище нуля. Цей низькотемпературний потенціал і використовується тепловим насосом. Чи може цей потенціал коли-небудь висохнути? Не може. Чи можливі перебої з надходженням такої енергії? Немає. А виходить, ми одержуємо по-справжньому незалежне й невичерпне джерело теплової енергії, який можна опалювати індивідуальний будинок. Але це не єдине достоїнство теплових насосів.
Для початку відзначимо, що тепловий насос дозволяє опалювати будинок без найменшого забруднення навколишнього середовища. Спалювання вугілля й солярки в екологічному відношенні небезпечно, навіть використання газу спричиняє шкідливі викиди. Тут же ніяких викидів, оскільки принцип роботи таких опалювальних систем не припускає утворення шкідливих речовин. Для початку перелічимо агрегати, з яких складається типовий тепловий насос. Це теплообмінник (випарник), що підвищує тиск компресор і конденсатор. Вони зв'язані між собою замкнутим трубопроводом, у якому циркулює холодоагент. В одній частині циклу цей холодоагент являє собою рідину, в іншій - газ, тобто в процесі циркуляції він міняє агрегатний стан. Джерело тепла в цьому випадку не можна використовувати безпосереднім образом. Поміркуєте самі: якщо температура землі становить 5-10 градусів, те як можна прямо підключитися до такому «джерелу»? Проте, оскільки температура навколишнього середовища в холодну пору року ще нижче, використовувати можна й це джерело. Тобто відбирати надлишок тепла в землі (або води - отут немає різниці), щоб потім нагрівати повітря в приміщенні. Принцип дії теплового насоса заснований на правильно організованому обміні теплом.
Трубопровід укладається, допустимо, у землю або на дно озера, де температура стабільна й, як правило, вище нуля. По трубах циркулює охолоджений теплоносій, що нагрівається на кілька градусів. Потім він надходить у теплообмінник (випарник), де віддає отримане тепло у внутрішній контур теплового насоса, заповнений холодоагентом. Носій має дуже низьку температуру кипіння й, проходячи через випарник, міняє агрегатний стан, перетворюючись із рідини в газ. Процес протікає при низькому тиску й низкою температурі: -50С. Далі газоподібний холодоагент попадає в компресор, де стискується до стану високого тиску й високої температури, після чого надходить у другий теплообмінник - конденсатор. І вже там відбувається теплообмін між гарячим газом і теплоносієм із трубопроводу системи опалення. Віддавши тепло системі опалення, холодоагент прохолоджується й знову переходить у рідкий стан, у той час як нагрітий теплоносій у системі опалення нагріває повітря в будинку. Після цього холодоагент може бути охолоджений додатково - для того щоб його тепло надійшло в систему опалення й ще більше підвищило температуру теплоносія. Здійснюється ця операція за допомогою сабкулера - пристрої, що забезпечує витяг додаткової енергії. Лише потім холодоагент (використаний, так сказати, по повній програмі) через редукційний клапан знову попадає у випарник, а далі в зовнішній контур системи, і цикл повторюється.
Можливо, комусь це пояснення здасться складним, хоча насправді принцип роботи простий, як все геніальне. Головне: витягти природне тепло, що у нас буквально під ногами, після чого його можна використовувати. Втім, від одного лише викладу принципу дії нам, як говориться, ні тепло ні холодно. Вся ця теорія повинна бути адаптована до конкретної ділянки й мати реальне й предметне наповнення. Трубопровід прокладається на глибині 1-1,5 м. Мінімальна відстань між сусідніми трубопроводами повинне становити біля метра. Підготовляти ґрунт при цьому не потрібно - він і так поділиться природним теплом. Хоча, звичайно, в одних ґрунтах цей процес іде інтенсивніше, ніж в інші. Бажано використовувати ділянку з вологим ґрунтом, найкраще - із близько підходящими ґрунтовими водами. Хоча й сухий ґрунт не буде перешкодою для пристрою системи, потрібно тільки збільшити довжину трубопроводу. Зразкове значення теплової потужності, що доводиться на один метр трубопроводу, - 20-30 Вт. Простий арифметичний підрахунок підкаже, що для установки теплового насоса продуктивністю 10 кВт буде потрібно укласти в землю контур довжиною 350-450 м. Для цього підійде ділянка площею близько 400 кв. метрів. Чи варто укладати трубопровід нижче рівня промерзання ґрунту? Фахівці вважають, що це не є обов'язковою вимогою, оптимальна глибина - 1-1,5 м. При цьому ніякого шкідливого впливу на садово-городню або ландшафтну рослинність трубопроводи теплових насосів не роблять.
Страницы: 1 2
Цікаво почитати:
- Пристрій теплої підлоги з електропідігріванням
- 5 секретів радіаторів опалення
- Що таке “Тепла підлога”
- Камін «хоронитель вогню»
- Металопластикова труба кличе!
- Пристрій “теплого” підлоги з водоциркуляціним підігрівом
- Як установлюють статі з підігрівом
Оставить сообщение
Вы должны быть зарегистрированы что бы оставить сообщение.