Туалетна кімната
Ніколи поняття «туалетна кімната» трактувалося як приміщення для здійснення туалету, тобто для упорядкування свого зовнішнього вигляду. Туалетні кімнати були обов'язковим атрибутом будинків заможного класу. Як правило, жіночі туалетні кімнати виконували роль своєрідного будуара, де дама вмивалася, наряджалася, розчісувала довгі волосся, приколювала коштовності й т.д. Туалетна кімната в жодному разі не асоціювалася з місцем, де перебуває сантехніка, призначена для відправлення природних потреб. «Квартира в мене, як бачиш, неодружена, для одного: залу, вітальня, їдальня, кабінет, ще робочий кабінет, гардеробна так туалетна». Із часів «Звичайної історії» И. С. Гончарова туалетна кімната перетерпіла серйозні зміни.
Сьогодні туалет став частиною універсального санвузла ( щопоєднує звичайно ванну, раковину й унітаз), що разом з тим продовжує служити приміщенням, де можна опорядитися. Дотепер роздільний або сполучений санвузол залишається сугубо індивідуальним вибором - ніяких рад і рекомендацій на цей рахунок не існує. У кожного свій смак: і зараз частки будинку рівною мірою оснащуються приміщеннями із ванною й унітазом, і окремими туалетними кімнатами, призначеними для здійснення винятково певного ритуалу, з унітазом і, як правило, з біде. Об'єднані по призначенню приміщення - ванна й туалетна кімнати - служать справі тілесного й духовного очищення. І в цьому змісті в них багато загального.
Сьогоднішній туалет - місце воістину культове. Дизайнери й архітектори активно ввімкнулися в процес створення простору, настільки ж, якщо не більше, необхідного для життя. Туалет виявився в центрі уваги тенденцій, що просувають модними галереями й салонами. У числі частковостей - морські раковини й сухоцвіти, предмети текстилю й вугіллячка, вигадливі сполучення й переплетення з керамікою, деревом і склом.
В обробці туалетної кімнати стає звичної робота майстра-флориста. Присвята в таємниці живої природи відбувається в самій безпосередній близькості від унітаза. Причому природні матеріали виконують не тільки декоративну, але й сугубо корисну функцію: спеціально підібрані квіткові композиції, певні на постійне місце проживання в туалетну кімнату, з успіхом поглинають місцеві аромати. Тому традиційні живі квіти в туалеті нерідко заміняють композиціями з ароматизованих каменів на піску, застосовують пахощі. Запозичені прийоми й елементи східної культури в сполученні з європейською елегантністю створюють гармонічне з погляду фэн-шуй простір. Багаторічний досвід світових виробників сантехники стає запорукою створення обстановки, що ідеально відповідає поняттю «функціональна».
Декоративні відступи, скажемо у вигляді елементів ювелірного мистецтва, надають неповторну індивідуальність туалетній кімнаті. Ще з античних часів з моди не виходять основні види оздоблювальних матеріалів. Кераміка, що ніколи лише прикрашала інтер'єр туалету, сьогодні вважається ще й обов'язковою умовою, що забезпечує оптимальний режим експлуатації приміщення з використанням води. Для невеликих по обсязі кімнат рекомендується використати плитку світлих тонів, що збільшує простір. В інших випадках гарна яскрава, насичена колірна гама. У моді великогабаритна плитка й плитка світлих тонів з геометричним малюнком або фактурою природних матеріалів - мармуру, каменю. До розряду дорогої обробки ставиться підлога з екзотичних порід дерева.
Але головний герой туалетної кімнати - унітаз. У моді підвісні моделі, з витонченою клавішею в стіні для декількох режимів зливу води, а також з підігрівом сидіння. Білі кольори як і раніше лідирує у виробництві унітазів, однак на його монополію заміряються всілякі кольорові фаянсові вироби. Сьогоднішній «розгул» унітазів з декоративною обробкою, імовірно, бере свій початок від моди епохи Відродження з її розписами й інкрустаціями.
Потужний потік виробників, що викинули на ринок цю продукцію, здатний буквально збити з ніг. Пошуки «свого» унітаза обертаються довгими походами по галереях і магазинам. До розряду загальнодоступної й найбільш популярної сантехніки ставиться продукція наших найближчих західних сусідів - Фінляндії й Швеції. Класом нижче - чеські унітази; демократичний спосіб рішення туалетної кімнати - вітчизняна й білоруська сантехніка. Франція й Англія також вносять свою скромну лепту в справу встаткування російського туалету. Мрячний Альбіон, однак, помітно здав свої позиції в порівнянні, скажемо з XIX століттям, коли він займав провідне місце у світовому виробництві виробів для ванних і туалетних кімнат. Серед лідерів як і раніше законодавиця дизайнерської моди - Італія. Не відстає від її й Іспанія - перша країна, що почала серійний випуск унітазів.
Продовжуючи тему сучасних модних тенденцій в оформленні інтер'єрів, хотілося б відзначити, що зараз вибір матеріалів і предметів для ванних і туалетних кімнат дуже широкий: від стильних просторових речей до вигадливої класики й авторських ручних робіт. Кожний може вибрати для себе те, що йому ближче. Комусь подобаються стримані скандинавські моделі, надійні і якісні, а хтось віддає перевагу східному колориту з їх цікавими дизайнерськими рішення. Для заміських котеджів туалетна кімната давно перестала бути інтимною зоною і є зараз повноправним учасником житла, що сполучається із загальним архітектурним і дизайнерським планом.
Страницы: 1 2