Вікна в профіль
Останнім часом інтерес до пластикових вікон у нашій країні постійно росте. Сьогодні виробники пропонують широкий вибір віконних систем. І хоча їхня конструкція базується на тих самих принципах, відмінності все-таки є. В основному особливості віконних систем визначаються кліматом регіону, для якого вони призначені, і конструкція, розроблена для південних районів, не підходить для роботи в умовах півночі. Крім того, специфіка визначається соціально-житловими потребами споживача (наприклад, показниками звукоізоляції або економічності).
Відомо, конструкція складається з рами, фурнітури й стклопакета. Поняття «віконний профіль» пов'язане з першим елементом системи - рамою. Він являє собою цілий набір профільних компонентів. Так, розрізняють основні профілі (найбільш значимі з них - рама, стулка і імпост), а також допоміжні (це з'єднувачі, розширники, різні оздоблювальні профілі й т.п.). Конструкційне виконання тієї або іншої системи визначається взаємодією й функціональними характеристиками цих елементів. Сам по собі профіль порожній і розділений перегородками на кілька камер, заповнених повітрям. Залежно від їхньої кількості й геометричних характеристик (обсягу, розташування) визначається вид віконної системи - двокамерна, і т.д. На сьогодні їхнє число може досягати восьми. Від кількості повітряних камер залежать теплоізоляційні й енергозберігаючі властивості віконної конструкції. Так, при одній камері коефіцієнт теплопровідності становить порядку 2,4 Вт/(м2.К), із двома - близько 2 Вт/(м2.К), а із трьома - уже 1,8 Вт/(м2.К). З іншого боку, істотне збільшення числа камер приводить до значного зменшення їхнього обсягу. Тим самим зводяться на немає потенційні переваги в галузі теплоізоляції. Оптимальне число камер визначається розрахунковим шляхом, на основі необхідних технічних показників профільної системи. Крім того, необхідно враховувати умови її потенційного розміщення.
Поділ профілю на камери служить не тільки для підвищення теплоізоляції. Кожний осередок виконує ще й конкретне технологічне завдання. У цілому камери можна класифікувати на дренажні, основні. Дренажні камери призначені для відводу вологи. Так, у рамі й стулці сучасних віконних конструкцій передбачені похилий фальц і система дренажних отворів. Через них вода попадає у відповідні камери, звідки й приділяється назовні. При цьому водовідвідні канали вибираються таким чином, щоб запобігти взаємодії води з металевими конструкціями профільної системи. Для установки допоміжних профільних елементів або підвищення термічного опору виробу в профілі рами робляться додаткові пази. Нарешті, головний вузол у конструкції профільної системи - основна камера, у якій розміщається металевий підсилювач. Металевий підсилювач прийнятий називати профілем. Як правило, він виготовляє з оцинкованої сталі, іноді з алюмінію. Як відомо, при різких перепадах температури й більших зовнішніх і внутрішніх навантаженнях пластмасові матеріали можуть деформуватися. Це пов'язане з тим, що коефіцієнт пружності Пвх-конструкцій відносно малий. Вага ж, наприклад, стулки із двокамерним склопакетом, може бути більше 50 кілограмів. До того ж необхідно враховувати той факт, що на профільну систему будуть регулярно впливати природні фактори (опади, вітер). Зовнішні навантаження можуть досягати більших величин, особливо у висотних спорудженнях.
Таким чином, головне завдання установки металевого підсилювача в основну камеру профілю рами - підвищення твердості віконної конструкції. Підсилювачі бувають як замкнутого (прямокутного або квадратного). По характеристиках і статистичних показникам перші перевершують другі. Адже замкнута форма припускає чотири опорних ребра жорсткості, тоді як П-образная - тільки два. Розташовується підсилювач, як правило, між малими камерами, що перешкоджає утворенню містків холоду, переміщенню теплових потоків по металевому стрижні.